· RSS
Меню сайту


Пошук


Календар
«  Грудень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031


Архів записів


Друзі сайту



19.03.2024, 09:05
Головна » 2015 » Грудень » 30 » Степан СОХНАЦЬКИЙ: «Тільки через ріст духовності, професійності і патріотизму покращиться життя у нашій державі»
09:20
Степан СОХНАЦЬКИЙ: «Тільки через ріст духовності, професійності і патріотизму покращиться життя у нашій державі»

Старовинна та мальовнича Жовква не тільки милує око своїми архітектурними пам’ятками, а ще й приваблює чудовими краєвидами з лісовими масивами, що прекрасні у будь-яку пору року.

У місті є ряд підприємств, які заслуговують на те, щоб про них сказати добре слово. До таких, яке, направду, вартує уваги та про яке вестимемо на сторінках нашого часопису мову, належить ДП «Жовківське лісове господарство».

Одним із багатств, якими наділена наша держава, є ліс. Відомий письменник М.Пришвін писав «У лісі я знайшов для себе джерело безкінечних відкриттів...». Справді, де ще зустрінешся із такою своєрідною сукупністю рослин, різноманітним тваринним світом?

Лісове господарство в країні є самостійною галуззю суспільного виробництва, яке займається вивченням, обліком, вирощуванням лісів, охороняє їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулює користування лісом з метою задоволення потреб народного господарства.

Дещо з історії Жовківського лісового господарства. Засноване в 1939 році. До його складу ввійшло 89 приватних лісових ділянок загальною площею 30291 га, з яких було утворено лісництва: Куличківське, Великомостівське, Бутинське, Полянське, Дзібулецьке. І при Австро-Угорщині, і при Польщі всі ліси, які увійшли до складу лісгоспу, мали винятково експлуатаційне значення. За період німецької окупації найкращі ліси Жовківського лісгоспу поблизу автомобільних і залізничних шляхів були в значній мірі вирубані. Після війни на вирубаних площах залишилося багато деревини, лісосічних залишків, площі були захаращені, не заліснені.

Народне господарство у повоєнний час вимагало для відбудови великої кількості деревини. Лише по Жовківському району потреби в ній складали 44тис. кбм. Розрахункова лісосіка 1948 року складала 19,4тис. кбм., і вона значно перерубувалась. Розрахункова лісосіка 1959 року складала 27,1тис. кбм., фактично ж було вирубано 43,2тис. кбм. По Жовківському лісгоспу тривало постійне перерубування розрахункової лісосіки, яке вдалося прининити лише в 1965 році. Від 1946 до 1957 року було посаджено 6191 га молодих лісів. Відсоток лісових культур в складі держлісфонду за період 1959-1990 рік зріс з 19,5 до 52,1.

Сьогодні на території підприємства фукціонують сім лісництв: Бутинське, Великомостівське, В'язівське, Зіболківське, Любельське, Низівське та Соснівське. Лісові урочища підприємства розташовані в басейні ріки Західний Буг та його приток річок Рати та Солокії. Протяжність території підприємства з півночі на південь становить 57км, зі сходу на захід - 34км. Загальна площа земель лісового фонду сягає 33694 га, з них вкриті лісовою рослинністю землі - 28591 га, в т.ч. лісові культури - 16223 га. Згідно фізико-географічного районування територія лісгоспу знаходиться на межі двох районів: південна частина лісгоспу (частина В'язівського лісництва) належить до Опільсько-Розтоцького району, а решта території підприємства - до району Малополіської низовини Малого Полісся. На території двох лісництв (Соснівського та Низівського) розташовані вугільні підприємства, що ведуть видобуток вугілля в межах Львівсько-Волинського вугільного басейну. На території Любельського лісництва функціонує нове підприємство з видобутку вугілля «Сі-Сі-Ай-Любеля».

Основними деревними породами на території лісгоспу є сосна звичайна, дуб звичайний, бук європейський, береза повисла та вільха чорна, вкриті лісовою рослинністю площ держлісфонду. Найбільшу площу займають середньовікові насадження, значно меншу — молодняки та пристигаючі і стиглі насадження.

Як працюється державному підприємству сьогодні, а головно, після зміни керівництва? Як виживає у непростих економічних умовах? Відповідь на ці та інші запитання ми почули від керівника Степана Степановича СОХНАЦЬКОГО.

— Степане Степановичу, минув рік відтоді як Ви очолюєте ДП «Жовківське лісове господарство», скажіть будь ласка, які зміни відбулися в господарці підприємства?

— Рік, що минає, був складним: непроста політична ситуація, конфлікт на Сході, нестабільний курс гривні, поглиблення економічної кризи та інше. Однак, незважаючи на труднощі, ми не тільки вистояли, а й будуємо плани на майбутнє. Насамперед, ми створили 60 нових робочих місць. По-друге, нам вдалося вийти з усіх боргових ям, які мені перейшли у «спадок» від попередників. Це і заборгованість з виплати заробітної плати, і сплата податків. Підприємство перебувало у стадії судових позовів.

Якщо брати показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 11 місяців поточного року, то він зріс більш, як на 150 відсотків. А реалізація продукції відповідно зросла на 9 млн. 933,8 тис. гривень. Наголошую, що це все досягнуто при тому самому ресурсі. Ми не стали рубати більше деревини, навпаки, більш бережливіше й по-господарськи тим ресурсом розпоряджаємося. А це означає, що ми позбулися усіх непрозорих схем і працюємо виключно у правовому полі. Однозначно, це дало свій результат.

— Як виглядає економічне становище установи в цифрах і фактах?

— Сьогодні економічне становище установи виглядає так. Випуск продукції зріс на 160 відсотків, фонд оплати праці працівників зріс на 210 %, середня заробітна плата зросла більш, як на 160 відсотків і так далі. Звичайно, зросли і відрахування на користь держави, станом на 11 місяців - 9 млн. 425 тис. гривень. Зменшився відсоток експорту деревини.

— Які кроки були найважчими у Вашій діяльності?

— Підкреслю, що після зміни двох працівників - головного бухгалтера та головного інженера, змінилося і виробництво. Необхідно було вселити в людей віру, що ми господарі на своїй землі, й все залежить тільки від нас. Бо в силу того, як господарювали до мене - працівники були у великому розчаруванні. На жаль, вони не вірили, що щось на їхньому підприємстві зміниться.

Хочу наголосити, що з перших хвилин, приступивши до виконання обов'язків керівника на підприємстві, запевнив своїх підлеглих: я прийшов їм служити. І кожного в змозі вислухати, при необхідності допомогти. Моє завдання полягає в тому, щоб вчасно виплатити працівникам зароблену платню, сплатити державні податки.

Головне, люди повинні повірити, що вони сьогодні працюють на такому підприємстві, яке здатне забезпечити їх усім необхідним. До того ж ми відновили ремонтну майстерню, де повністю перебрано та відремонтовано чотири автомобілі "Урал" із гідроманіпуляторами, без яких неможливе вивезення лісопродукції; роботу транспортної дільниці, АЗС (до речі, завдяки якій економимо в місяць 40 тисяч гривень). Створили усі побутові умови для працівників, сприятливі для кращої праці.

— Скільки працівників задіяно на Вашому підприємстві?

— На підприємстві працює 206 чоловік. Як я уже сказав, цьогоріч ми розпочали набір нових працівників. Одразу на підприємстві проводимо навчання та залучаємо їх до виробничого процесу. Це добра нагода знайти роботу для спеціалістів деревообробної галузі.

Завдяки злагодженій роботі колективу, а також головному інженеру Миколі Гемборису, головному бухгалтеру Миколі Кожушку та начальнику виробничого відділу Андрію Бучку, наше підприємство вийшло на високий рівень.

— Які види Вашої діяльності?

— Основні види діяльності - це лісогосподарська, лісокультурна, лісозахисна, яка включає в себе охорону та захист лісу. А ще наше підприємство займається лісозаготівлею та перевезенням деревини й переробкою.

— Якщо випадає вільна хвилина на що її витрачаєте?

— Зазвичай працюю по 10-12 годин. Практично весь час приділяю роботі, людям, підприємству. Хочеться, щоб наше підприємство було не гіршим, ніж інші.

До слова, працюючи ще у В'язівському лісництві, я уподобав вирощування різних рослин. Це і квітучі, і вічнозелені. Також люблю дизайн, але в природі. Красу природи у різні пори року не описати. Це фантастика, простір думок, звичайно, уміле поєднання. Стараюся тепер біля контори створити дендропарк із елементами ландшафтного дизайну, вписавши у нього велику кількість екзотів. Адже слово ліс асоціюється у нас із усім найпрекраснішим, з чимось загадковим. Я з дитинства мріяв стати лісівником. Так, як мій батько, який 35 років пропрацював лісівником.

— Поділіться планами на майбутнє!

— Перш за все, зичу розвитку нашому державному підприємству. Ці успіхи, які сьогодні є, це малесенький відсоток. Ми не стали рубати більше, бо є науково обґрунтовані норми, яких ми дотримуємось. Раз на десять років нам встановлюють рубки головного користування або рубки спілого лісу. Нам встановлено 36 тисяч гектарів. Маємо проводити глибшу переробку. Є один момент, який тривожить, чи то пак, стримує. Це реформування нашої галузі. Тенденцій є багато. Сьогодні, на обладнанні, який є у наявності державного підприємства, на ринок Європи ми вийти не можемо. Але я рук не опускаю. Зараз їжджу по інших державних підприємствах, вивчаю, придивляюся, щось запозичую. На порядку денному після нового року плануємо закупити високопродуктивну лінію з переробки деревини з високотехнічними можливостями.

— Сьогоднішня ситуація в країні, мабуть, нікого не залишає байдужим. Чи долучається Ваше підприємство до всенародної акції потреб воїнам АТО?

— Звичайно. Державне підприємство «Жовківське лісове господарство» завжди долучається до акцій з допомоги бійцям АТО. На фортифікаційні споруди ми виділяли 564,8 тисячі гривень; лісопродукції — на 220,9 тис. грн. Дев'ять наших працівників мобілізовані. З них четверо ще перебувають у зоні АТО. Ми і спорядженням, і матеріально стараємося підтримати наших воїнів. Це святий обов'язок кожного свідомого громадянина. Адже ці молоді хлопці захищають нас від ворога.

— Яку роль, на Вашу думку, відіграє «Відродження» в інформаційному просторі Жовківщини?

— На жаль, обласного рівня газети в основному висвітлюють життя та рівень тільки області, міста Львова. А наша районка інформує мешканців про життя та новини, які діються в нас, на наших теренах. Це важливо. Вона на ринку попиту уже зайняла свою нішу. Вельми вдячний, що вона є. Вкрай необхідно, щоб і надалі була. Щоб вела на своїх сторінках мову, про те, як живе Жовківщина. Як живуть найближчі чи найдальші сусіди? Це дуже важливо для нас, незмінних читачів.

— Що побажаєте читачам районки?

— Щоб прийдешній новий рік був для усіх благословенним роком. Щоб у кожній домівці відчули, як їх любить Господь Бог. Як Він хоче усім нам допомогти. Тільки наше завдання відкрити Йому своє серце і йти до Нього. Бо усі розуміємо: хто стукає тому і відкриють.

— Дякую за бесіду!

І наостанок. З приходом на державне підприємство Степана Степановича, змінився підхід до методів управління, люди почали виконувати і перевиконувати норми виробітку. За це отримувати достойну заробітну плату. До прикладу, у 2014 році середня заробітна платня становила 2,700грн., станом на 11 2015 року - 4,700грн. Податки справно надходять у державну казну. Керівник дбає про господарство, віддається роботі повністю.

P.S. Доречно додати, що зустрічаючись ще в березні зі Степаном Степановичем, я чула про духовну перерву на підприємстві. За його прикла­дом наша редакційна родина цю традицію запровадила у себе. Ви знаєте, шановні читачі, це дуже дієвий чинник. Опісля молитви, ми стаємо більш виваженішими, поміркованішими, не витрачаємо часу на непотрібні балачки. Все- таки, якби там не було і хто б що не говорив, а молитва - це велика зброя!

Зоряна ГУМНИЦЬКА, «ВІДРОДЖЕННЯ» №52 (2119)

Переглядів: 635 | Додав: ЖЛГ | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]