Є в історії становлення Української держави багато пам’ятних дат, без розуміння значущості яких важко рухатись далі.

Однією з найважливіших історичних дат українського народу є 22 січня. Цього дня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.

Тоді, у Києві на Святософіївському майдані лунали величні слова ІV Універсалу: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу». Цей договір увійшов в історію, як Акт Злуки – акт об’єднання українських земель. Він став тим могутнім виявом волі українців до єднання та самоствердження себе як єдиної нації.

Цей факт має велике значення і сьогодні, для нас як нащадків тих непокірних борців за незалежність, завдяки яким ми і отримали її. Відзначення річниці Злуки на державному рівні є ще одною нагодою для об’єднання нашого суспільства навколо головної ідеї – творення державності, нагадуванням того, що сила України у єдності її земель.

Ми покладаємо великі сподівання, що територіальна цілісність нашої держави, на вівтар якої принесено стільки жертв, все-таки залишиться непорушною.

Безсумнівно, ми усі різні, але є ті речі, які об’єднують усіх українців – моральні, духовні цінності, спільне прагнення жити у щасливій країні.

Прес-служба ДП «Жовківський лісгосп»